* * *
Пером огненим вічність пише
Свій нескінчимий фоліант,
І вітер з ніжністю колише
Листки замислених троянд.
Краса іде, гаптує злотом
Ясні, глибокі небеса.
А ми затоптуєм болотом
Все те, що в нас самих,— краса.