* * *

Поете! Будь собі суддею, І в ночі тьми і самоти Спинись над власною душею, І певний суд вчини над нею, І осуди, і не прости. Устануть свідки темноокі Зо дна поблідлої душі. І скажеш їй: у світ широкий Іди, не знаючи про спокій, І, согрішивши, не гріши.

1922