* * * |
Тобі одній... Хоч фраза ця не раз, Мільйони раз писалась і співалась. А чи таких багато в світі фраз? — Тобі одній все, що в душі зосталось. А зосталося ще чимало там І трав сухих, і пелюстків рожевих, І досі світ солодкий ще очам! Лице в вікні, краплини на деревах. Як за плечима бігав мороз, І втома чеше волос посивілий, Як час гримить, і зміст його погроз, Здається, стіни навіть зрозуміли — Одній тобі, твоїй руці худій, Твоєму серцю теплому звіряюсь, І каже серце тепле: молодій, Живи, твори! — І я йому скоряюсь. |
Ірпінь, 14 березня 1938 |