| * * * |
|
Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й гуля... І хвилі моря, далекі й близькі, мені шумлять. Там стелить сонце останнім блиском кривавий шлях. Криваві пальці тремтять... О зоре, постій, не йди! Але шумує далеке море, і мла... і дим... Такий я ніжний, такий тривожний, моя осіння земля. Навколо вітер непереможний реве й гуля... |
| 1923 |