МАРІЯ

Зеленіють жита, і любов одцвіта, і волошки у полі синіють. Од дихання мого тихий мак обліта, ніби ім'я печальне — Марія... Ми з тобою одні. Ми у полі одні. Ти стоїш перед мене, як вечір. Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно похилені плечі... В небі хмарки біжать... може, буде гроза? Зацвіли блискавиці над гаєм... Я не можу сказать, я боюсь розказать, що тебе я уже покидаю... Що я можу?.. скажи... Мої дні, мов хрести. Я не мав і нічого не маю. Ти стоїш і мовчиш... тільки вітер тремтить, на плечі твоїм шаль підіймає... Зеленіють жита, і любов одцвіта, і волошки у полі синіють. Од дихання мого тихий мак обліта, ніби ім'я печальне — Марія...