ДО МОЛОДІ

На вас, завзяті-юнаки, Що полюбили Україну, Кладу найкращії гадки, Мою сподіванку єдину. В вас молода ще грає кров, У вас в думках немає бруду. І в серці гріється любов До обездоленного люду... Не занехайте ж ви її, Не розпустіть по вітру всує, Нехай ваш дух вона гарує В культурній, чесній боротбі... Бо зло буя, бо ґвалт кругом, А між слов'ян немає згоди... Так заспіваймо ж ми псалом Братерства, рівності, свободи. Забудьмо чвари вікові, Подаймо руки, як братове, І на пролитій в нас крові Збудуймо щастя народове. Сліпому люду понесім В хатину сяєво просвіти, І в серце, тугою сповите, Живу надію закропім! Угору ж стяг, а світоч — в руки, І, що б не сталося,— вперед! Під гаслом правди і науки, Під гартом вражих приверед Ми насталим і серце й волю, І чересло на переліг, Та нашу знищеную долю Поведемо через поріг... І не поклонимось кумиру, Як не вклонивсь і наш співець, Що за любов, за правду щиру Прияв стражденницький вінець!

(1876)