* * *

Сад не сад — одне деревце, Жмут молодого гілля. Жаринки джмелів на цвіту. У мглянім теплі земля. Коли раптом туп-туп: Метляє вим'ям пругким. Зглемедало кору й лозу, Збило злотистий дим. Тінь. Молодиться на дощ. Десь ізвисока: кру! кру! Засмутилось мале деревце: Умру!

27.IV.1929