* * *

Вино зорі — і лід вікна. Бринить у червені стіна, А килима загуслий дим Зробився плавко-золотим. І широчіє літній степ. Там тиша голубиних крил. Високо соняшник росте, Стає над млосний небосхил. Але похмурий дід іде І в древню пасіку веде. А сам мовчить. Вечірня тінь І запах воску. Сон і тлінь.

22.VII.1930