* * *

Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у їй є? — Нещасний народ, його гірке життє: Темнота та голод… Ох, ліпше мовчать! За що ж так любити, за що так кохать? Не знаю, не знаю! — але я люблю, І сили свої всі я їй віддаю. Їй пісні складаю, веселі, сумні, Молюсь за її… Але ж чудно мені, Що й сам я не знаю, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою...

(1909)

Джерела: Поетика та Львів-Київ-Токіо