* * *

Душа моя — послухай! — Як яблуня в цвіту. Моє життя, — кохана, — Мов срібнотканий сон. Життя моє — молитва Всевладниці Красі, Горіння — розцвітання В огні квіток-думок. Я стежу за хмарками, Ловлю їх світлий сум. Ах, серце ж те все в пісню Чудову переллє! Як ніч розкриє книгу — Я радо йду в свій храм. А в нім лиш зорі, зорі, А в нім поля, поля… Мов жрець, той жрець — послухай! — Молюсь, горю в огні. Бо на душі, — кохана, — Одно: люблю, люблю…

(1915)

Джерела: Поетика та Львів-Київ-Токіо