БАЛЯДА ПРО КОРОТКОЗОРЕ ЕЛЬДОРАДО |
В далекі моря пішли кораблі з людьми, що набридли своїй землі. А людям набридла своя земля, набридла людям ласка короля, і вони прийшли до портів іздаля. У людей по кишенях вітер гуляв, і чортик ножа виглядав з халяв. Був у них хаотично оздоблений ріт — од легеньких пушків до великих борід, і кремезні руки, що рвали дріт. Люди сіли на свій корабель і поїхали до фантастичних земель. Люди спали на палубі в спеку й мороз, у щоку їх бив безпритульний трос, і вночі наступав на ноги матрос. Люди снили місцями веселих озер і спросоння мимрили: «Пробачте, сер!» А матрос сміявся, й плював за борт, і мріяв про черговий п'яний порт, щоб випить з дівчатками, хай їм чорт. Люди їли щодня свій черствий хліб і чекали землі, де злізти могли б. їх привіз корабель до порту Пара, де в хащах Пріапа красунь-гора золота, пранців та іншого добра. Покинули люди свій корабель і злізли на землю чужих земель. Останні центи спустили в порту, останню кишеню визнали за пусту і стали шукати свою мету. Спритний гідальго до них прийшов і роботу їм випадково знайшов. Він сказав, що в нього великий такт, знайде він для людей Ельдорадо, факт, але ось дрібничка — підпишіть контракт. Люди рота роззявили, й кавалер їх повів до підніжжя Кордільер. На плантацію вивів, сказав: — Стоп! Ельдорадо тут! Кожний з вас — хлоп! А хто тікатиме — куля в лоб! — І подумали люди: «Це тут? Ба ні — ми несли Ельдорадо на своїй спині». Але пізно. В джунглях нема воріт. Не вернутись додому, де виріс рід, із руками, що рвали б не тільки дріт. |