КРАСА! |
Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. Що є життя? Коротка мить. Яке його надбання? Красою душу напоїть І, не вагаючись, прожить Хвилину раювання. Краса! На світі цім Краса — Натхненна чарівниця, Що відкриває небеса, Вершить найбільші чудеса, Мов казкова цариця. Її я славлю, і хвалю, І кожну їй хвилину Готов оддати без жалю. Мій друже, я Красу люблю... Як рідну Україну! |
1912 |