* * * |
Я чую пісню, мов крізь сон: Далекий Черемош гуркоче; Мені відчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій пісні в унісон Так ніжно в серці зашепоче... Я чую пісню — мов крізь сон, Далекий Черемош гуркоче. То спів засмучених флояр, То стогін журної трембіти,— Зашелестять шовкові квіти, І з серця скотиться тягар. Туди, де скелі аж до хмар, Хотів би соколом злетіти, Де спів засмучених флояр, Де стогін журної трембіти... Я бачу кичери в імлі, Зелені сосни та ялиці, Сумні смерічки-жалібниці, Гірські потоки голосні. Там грають мавоньки лісні — Дівчата вільної цариці. Я бачу кичери вві сні, Зелені явори, ялиці. |
(1919) |