PRO DOMO *

Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася наша! Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет — сентиментальна кваша... О ні! Пегасові потрібна паша, Щоб не загруз у твані неборак. Класична пластика і контур строгий, І логіки залізна течія — Оце твоя, поезіє, дорога. Леконт де Ліль, Жозе Ередіа, Парнаських зір незахідне сузір'я Зведуть тебе на справжні верхогір'я.

23.IV.1921

* В обороні, на власний захист (латин.)