ОБРИ

Секвестратор їде в село за податками...

Весна цвіте в усій красі своїй, Вже одгриміли Зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі котяться зелені вруна, В кущах лящить-співає соловій. А по шляху, немов казковий змій, На зсипище сільська ватага суне. І в селах плач. Герої саг і рун, Воскресли знов аварин, гот і гун, Орава посіпацька, гадь хоробра... Сільської ситості останній трен,— Усюди лемент — крик дулібських жен Під батогом зневажливого обра.

25.V.1921